Юлій Хвещук

Регіональна законотворчість та трудове кріпацтво

Інтелектуальні потуги регіоналів не можуть суттєво вирізнятися на тлі «головного», Януковича.

Інтелектуальні потуги регіоналів не можуть суттєво вирізнятися на тлі «головного», Януковича. Тому, інколи знайомлячись з їхньою законотворчістю, доводиться вагатися, чи то сміятися, чи то плакати. Мабуть, скоріш плакати зі сміху.

Верховна Рада голосами 265 нардепів прийняла закон «Про правила етичної поведінки». Регіонали і етика, це вже смішно. Проте це тільки початок. Закон зобов'язав осіб, уповноважених виконувати державні функції (у тому числі народних депутатів) або місцевого самоврядування, «забезпечувати позитивну репутацію органів державної влади й місцевого самоврядування, усіляко сприяти зміцненню довіри громадян до влади». Згідно його ст. 18, за порушення встановлених ним правил винні особи будуть нести дисциплінарну, адміністративну, кримінальну або матеріальну відповідальність.

Отже, відтепер, наприклад, депутат київської або ж львівської міської ради, який вважає, що міський голова займається вирішенням земельних питань не в інтересах міської громади, а в інтересах лише одного чи кількох її представників, не може про це інформувати міську громаду. Оскільки цим самим він не буде забезпечувати «позитивну репутацію», не сприятиме «зміцненню довіри». Тобто, проблема не в тому, що хтось вчиняє незаконні дії, а в тому, щоб не розголошувати цю над таємну інформацію. І взагалі, тепер про жодного державного службовця чи депутата-регіонала не можна згадувати – оскільки там кого або що не згадай, це все підрив репутації та довіри.

Крім цього, закон забороняє державним діячам приймати пожертвування. Окремі представники опозиції, обурившись, як це вони зможуть утримуватися від критики влади, також занепокоїлися, яким чином без пожертв проводити наступну виборчу кампанію. Вочевидь, пожерти може збирати виключно «державний діяч», комусь іншому фінанси народні обранці просто не довірять. Втім, перший заступник керівника фракції Партії регіонів Михайло Чечетов всіх заспокоїв - порушники закону насамперед будуть нести моральну відповідальність. Регіонали просто будуть вказувати виборцям на таких осіб, а людям вже вирішувати, варто чи не варто за них голосувати на виборах. Цікаво, що цей фантастично мудрий закон підготували одразу шість депутатів фракцій Компартії, Партії регіонів, «БЮТ-Батьківщини», групи «Реформи заради майбутнього». Дивовижна єдність інтелектів.

Тим часом, Янукович нарешті підписав новий Кримінально-процесуальний кодекс України, прийнятий Верховною Радою практично з усіма можливими порушеннями регламенту, коли в нічній сесійній залі кілька десятків заспаних регіоналів спромоглися натиснути необхідну кількість кнопок. Яких тільки позитивних нововведень не перелічували на виправдання цих трудоголіків. Тепер передбачена ліквідація можливості відправки справи на додаткове розслідування (справді, відконвоювали до суду – мусиш вирок отримати, хоч би доказами слугувало «чесне слово» дільничного інспектора). Вводиться нова категорія «кримінальні правопорушення», яка буде розділятися на злочини і кримінальні проступки за критерієм тяжкості, і оті «проступки» отримали спрощену форму розслідування та судового розгляду (дійсно, герой з «Беркута» засвідчив, що хтось брудно лаявся ти висловлював подяку жителям Донбасу – вирок і до побачення). Передбачена можливість укладення угоди між прокурором і обвинуваченим про визнання вини та угоди про примирення між потерпілим і обвинуваченим (не хочеш вироку – треба домовлятися, а як – сам здогадайся. КПК лише підказує – з ким саме). І ніяк тобі громадських захисників – лише офіційні, ліцензовані державою адвокати (згадується правозахисний «подвиг» адвоката Віктора Медведчука під час процесу над Василем Стусом).

Як тепер ставитися до незаконно прийнятого КПК – загадка. Мабуть, по-філософськи, як і до всіх творінь Партії регіонів. Тільки, безсумнівно, приймали його регіонали так терміново і нагло не через турботу про права українських громадян. А щоб тепер ще швидше, ще простіше репресувати всіх «незгідних».

А цього тижня до розгляду Верховної Ради пропонується проект Трудового кодексу авторства Хари, Сухого та Стоянова. Його ідеологія: кожен має право та обов’язок, не покладаючи рук, трудитися на свого господаря. Головний аргумент влади - чинний Кодекс законів про працю прийняли ще в 1971 році. Так, він старий, але написаний ретельно і на сьогоднішній день найбільш соціальним у Європі. Адже писався комуністами з метою продемонструвати, як працюючому люду добре живеться в «соціалістичному раю». Пропоновані нововведення вражають.

Сьогодні усі умови праці – режим роботи, розклад відпусток тощо – регулюються колективним договором, який погоджується із профспілковими організаціями. Проект ТК передбачає, що колективний договір вже не буде обов’язковим документом – лише як добра воля роботодавця.

Дозволяється 48 - годинний робочий тиждень і навіть 12-годинний робочий день (у тих випадках, коли на підприємстві станеться непередбачувана ситуація, – при цьому документ не трактує, про що саме йдеться). Він може бути запроваджений нормативним актом роботодавця і лише погоджений з профспілкою. На малих підприємствах режим роботи може передбачати зайнятість у вихідні дні, дні державних і релігійних свят без компенсації.

Роботодавець отримує право самостійно встановлювати умови та оплату праці, правила внутрішнього розпорядку. Передбачено тимчасове переведення працівника без його згоди на іншу роботу, у тому числі і до іншого роботодавця (власник так собі захотів, і людину «здав в оренду»).

Якщо працівник наніс шкоду підприємству, тепер він може відшкодувати суму, яка не може перевищувати розміру місячної платні, і лише суд може встановити, що слід відшкодувати більше. Однак, згідно проекту ТК, розмір заподіяної шкоди визначатиме роботодавець.

Окреме питання – як легше власникові позбутися некомфортного для нього працівника (зачіска не сподобалася, стиль одягу тощо). Працівник тепер повинен бути попередженим про звільнення не пізніше як за два тижні до нього (до тепер – за 2 місяці). Підставою звільнення працівника з посади може бути те, що абсолютно не пов'язане з безпосередньою роботою («вчинення винних дій працівником, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, що дає роботодавцеві підстави для втрати довіри до нього, в тому числі у разі, якщо ці дії не пов’язані безпосередньо з роботою; вчинення аморального проступку працівником, який виконує виховні функції, в тому числі у випадку, коли ці дії безпосередньо не пов’язані з роботою» - тут вже аби було бажання звільнити, а «втратити довіру» можна через любов працівника до творчості Моцарта чи звичайний сімейний, побутовий конфлікт). А для полегшення процесу, роботодавець отримує ще й право вести спостереження за працівниками (щоправда, повинен попередити про це). Трудовий договір може бути розірвано без попередження про звільнення у разі не зроблення профілактичних щеплень проти інфекційних хвороб або не проходження медичного огляду, за розголошення комерційної таємниці (наприклад, розповів друзям про власні умови праці).

Від роботодавця вимагається лише погодити з профспілкою звільнення, тобто фактично лише попередити про нього. Профком зобов’язаний не пізніше наступного дня документально оформити відмову. А у разі неотримання роботодавцем у цей термін документально оформленого рішення (не встигли збори зібрати, наприклад) він має право звільнити працівника. Більше того, роботодавцеві надається право бути присутнім під час розгляду профкомом питання щодо звільнення працівника (подивитися, хто як себе поводить, що каже, як голосує – тобто, чи лояльний).

При звільненнях за скороченням переважне право залишення на роботі отримують ті, хто навчається чи підвищує кваліфікацію саме за направленням власника (до тепер - всі, хто поєднує роботу з навчанням). Можна позбавити роботи за сумісництвом з посиланням на норму «обмеження сумісництва у зв’язку з особливими умовами та режимом праці» (що це означає – вигадає роботодавець, залежно від розуму та фантазії). Звільнення студентів випускників, прийнятих на випробувальний термін допускається без будь-якої підстави у триденний строк — із виплатою зарплати, без вихідної допомоги.

Аз фізичною особою-роботодавцем строки і форма попередження працівника про розірвання трудового договору, умови і розміри виплати вихідної допомоги та інших компенсаційних виплат взагалі визначаються лише трудовим договором.

Впроваджується звільнення за двохтижневу хворобу в разі укладення договору на 2 місяці або простою протягом тижня. Звільнення за скороченням – теж за тиждень. Це стимулюватиме роботодавців до укладення з працівниками саме таких договорів (адже не вказано, що на термін хвороби чи простою, дія договору продовжується).

В умовах триваючого «покращення», коли, щоб прожити, людям часто доводиться цупко триматися за будь-яку роботу, власники підприємств і так нерідко дозволяють собі ігнорувати будь-які норми трудового законодавства (особливо, коли в кишені партійний квиток Партії регіонів). Цей проект Трудового кодексу фактично існуюче кріпацтво перетворює на офіційне. Важко уявити, що його проголосують з меншою енергійністю та наглістю, ніж КПК. Ще важче уявити, в яких «покращених» умовах доведеться далі українцям працювати на регіоналів.

Володимир Литвин ще в студентські роки розпочав свій трудовий шлях з роботи двірником у Комітеті державної безпеки при Раді міністрів УРСР. Можливо, краще було б головному законотворцю, визначному історику і до пенсії дожити на цій посаді. А то скільки доведеться народним депутатам у наступних каденціях чистити та прибирати українське законодавство від сміття, залишеного там недбалим екс-двірником КДБ та його регіональними господарями.

Published on 21 May 2012