Українська справа на часі

Виступ Генерального Секретаря СКУ, голови ОУН (б) Стефана Романіва на Першому Форумі українських справ

Виступ Генерального Секретаря СКУ, голови ОУН (б) Стефана Романіва на Першому Форумі українських справ

Від імені Світового Конгресу Українців вітаю учасників першого Форуму українських справ.

Здорова Держава повинна мати здорове суспільство, а здорова Нація мусить мати здорові ідеали, вартості та бажання не тільки теоретично дискутувати, які повинні бути ці ідеали і вартості, але й реалізовувати, впроваджувати їх у щоденне життя, бути живим учасником формування цих вартостей та розвитку в суспільстві та бути відповідальним за цю реалізацію.

Тому нинішній Форум, на нашу думку, на часі. Нинішній Форум має обговорити важливі для української нації справи, а потім домогтися того, щоб ці справи стали в центрі уваги української громади. Ми ставимо собі за мету через громадський рух будувати наш український світ. Для того потрібно мати добре скоординовані структури, які можуть навколо себе гуртувати різних партнерів, можливо не завжди повністю однодумців, але тих, які хочуть мати здорову українську Державу, цього прагнуть і готові для цього працювати. ГО «Українська Cправа» одна з тих, яка бере на себе цей обов’язок і варто підтримати ці заходи.

Які виклики перед громадою стоять сьогодні? Чому з’являється ще одна громадська організація? Чому твориться ще одна структура? Важливо, на нашу думку, щоб був координаційний пункт – місце, де різні учасники сходяться, аби розвинути здоровий та принциповий громадський рух.

У здорових спільнотах бачимо активні громадські рухи, бачимо, що людина, індивідуал, несе відповідальність за себе, за свою сім’ю, за своє оточення. Що це означає? Це означає, що я беру на себе відповідальність, я не вважаю, що моя хата з краю, я готовий бути учасником, волонтером, а не думати, що моя громадська праця залежить від грантів.

Громадські рухи мають охопити всі сфери суспільно-громадського життя:

Церкву
Освіту і школу
Сімейне життя
Здоров’я
Економіку
Гуманітарні справи
Спадщину та історію
Політичний процес (вибори, влада на всіх рівнях)
Міжнародні відносини
Екологічні питання
Здоров’я
Земельні питання
Бізнес (малий, середній і великий)
та багато інших сфер суспільного життя.

Щоб покрити всі сфери потрібно стратегічно планувати, треба мати сильний провід, треба йти до людей, працювати для людей і з людьми.

Таким чином здобувається пошана та авторитет. Постійна негативна критика без діяльності, без шукання альтернативи ні до чого нового не приводить. A від кожної людини треба мати бажання і розуміння того, що саме вона несе відповідальність: «На тобі мільйонів стан стоїть!»

Громадський рух мав би подавати альтернативу, якщо суспільство невдоволене політикою або хоче покращити ситуацію. Громадський рух повинен дати можливість духовно та матеріально мати вищий рівень життя. Громадський рух повинен дати людині відчуття, що вона в чомусь допомогла, щось зробила, думає не лише про себе, але й про інших.

Це буде також і впливати на побудову здорових відносин між людьми.

Часто ми шукаємо причину, чому треба помагати, чому брати на себе обов’язок.

Мабуть найбільш просту, але змістовну відповідь на це ми знаходимо у Святому Письмі:

«Я голодував і ви дали мені їсти, мав спрагу – ви мене напоїли, був нагий – ви мене одягли, у тюрмі був і ви прийшли до мене» (Мт. 25)

Бути учасником руху – це не тільки обов’язок, але і привілей.

Тому закликаємо учасників Форуму, провід «Української справи» та інші подібні структури ставити собі за мету зрушити з місця, скріпити поняття здорового громадського руху та дати чітке уявлення, які є його характеристики. І, зрештою, донести до свідомості кожної людини – з села чи з міста, високоосвіченої чи яка через різні причини, можливо, не закінчила своє навчання або ще вчиться – що вона має бути учасником громадського руху. Іншими словами, щоб людина собі сказала: «Я маю нести відповідальність, я буду домагатися, щоб мій голос був почутий!»

Важливо – не мовчати!

Якщо ми хочемо кращу освітню програму, не приймаємо нововведень Табачника і методів його роботи - батьки, академіки, студенти, вчителі, батьківські комітети – слово за вами!

Якщо ми хочемо патріотичного виховання наших дітей – готуймо програми патріотичного виховання, стараймося вносити зміни до законів, підтримуймо тих, які вже працюють у цій галузі.

Якщо ми хочемо мати прозорі вибори, кожен має зіграти свою роль задля цього і в Україні, і в діаспорі.

Якщо ми хочемо кращі умови для бізнесу – продавець, покупець, профспілка, бізнесмен – ставайте в ряд!

Молодь потребує інфраструктури, щоб займатися спортом? Тому спортсмени, молодь, батьки, школи – єднаймося, плануймо, вимагаймо, але також і самі організуймо якусь роботу в цьому напрямі.

Хочемо чисту природу – давайте будемо прибирати за собою, починаймо від себе, вивчаймо загрози, захищаймо своє довкілля!

Влада не виконує свої обов’язки, не дотримує своїх обіцянок, не діє на користь розвитку здорової національної української держави та побудови здорового суспільства? – є виборчий процес, де кожен голос важливий і потрібен.

Хочемо знати, за кого голосувати – громадський рух повинен сформувати характеристику українського кандидата.

До цього списку можна додавати та додавати.

Найважливіше – не залишатися на позиції, що хтось це зробить за мене, хтось буде нести відповідальність.

Шукаймо систематичних змін, а для того потрібно сильний провід, зацікавлених людей з різних сфер життя, треба мати бажання і віру в себе.

Відповідальність за власну долю, за долю моєї сім’ї, мого села, мого міста, моєї школи, молодечої організації або спортивного клубу, за мою країну та державу несу в першій мірі я. A коли будуть мільйони, які матимуть можливість та бажання бути співучасниками цього процесу, тоді можна багато зробити для скріплення, розвитку та поширення життя в Державі.

Я часто вживаю слова Провідника ОУН Євгена Коновальця: «Можемо бути творцями історії, або її жертвою».

Закликаю від імені CКУ до спільної дії для поширення громадського руху в Україні – скоординованого, спрямовуючого та відкритого, в якому є місце для кожного.

В тому нам, Боже, допоможи!

Published on 26 March 2012