Сергій Пархоменко

Влада поставила собі шах

За півтора роки команда Президента Віктора Януковича своїми «реформами» поставила себе в патову ситуацію.

За півтора роки команда Президента Віктора Януковича своїми «реформами» поставила себе в патову ситуацію. Якщо вона і далі керуватиметься своєю попередньою логікою, то поставить сама собі і шах, і мат.

Важко в сучасному європейському політичному досвіді знайти приклад, коли сильна згуртована монолітна команда на чолі держави без сторонньої допомоги, без особливої наполегливості опозиції так запопадливо наближає свій кінець.

Ув’язнення Тимошенко і арешт Луценка, скасування конституційної реформи 2004 року, зміна виборчого законодавства, формування абсолютної більшості у Верховній Раді з парламентських «тушок» – здавалося б, це мало зробити владу як ніколи сильною, непотопимою і невразливою з боку політичних опонентів. Але це б сталося, якби ми були країною типу Білорусі чи Росії. У нас же подібні «реформи» дають абсолютно зворотній від очікувань владної вертикалі результат.

Давайте-но пройдемося по всіх пунктах по порядку:

Арешт Тимошенко

Ув’язнення Юлії Тимошенко та Юрія Луценка за задумом команди Президента мали обезголовити опозицію. Також у владних колах сподівалися, що позбавлення можливості для Юлії Володимирівни іти на вибори відіб’ється на рейтингу «Батьківщини» – основного конкурента Партії регіонів. Також влада хотіла усунути основного конкурента Віктора Януковича на майбутніх президентських виборах.

Але сподівання оточення Президента, точніше – однієї з груп впливу, де факто не виправдалися. Так, опозиція зараз не має сильного харизматичного ватажка. Але і за ґратами Тимошенко становить серйозну загрозу для чинної влади. Саме через неї під загрозою підписання угоди про Асоціацію з Європейським союзом. До того ж сам факт перебування ЮВТ в СІЗО є додатковим подразником для громадськості, яка і так радикалізується на фоні горе-реформ, які провадить Банкова.

Не вийшло бажаного для влади результату і у випадку з рейтингом «Батьківщини». Як показують результати останніх соціологічних опитувань, партія Тимошенко перегнала ПР.

Закон про вибори

Прийняття нової редакції Закону про вибори народних депутатів за задумом авторів проекту з Партії регіонів має відкрити шлях «біло-блакитним» до більшості в парламенті наступного скликання. Але попри достатньо вигідний для регіоналів текст закону, документ робить реальністю конфлікт всередині партії через місця в списках та під час розподілу округів. Крім того, однозначно виникне конфлікт з представниками Сильної України та Народної партії Литвина через ті ж списки. Крім того, є низка депутатів від інших парламентських партій, які перебралися до правлячої коаліції. Враховуючи, що тепер кандидат може йти паралельно і по округу, і по списку, багато хто з діючих нардепів-регіоналів ризикують пролетіти повз Верховну Раду наступного скликання.

Ще один важливий фактор – депутати-мажоритарники. Їх влада захоче використати для формування більшості у ВР. Але чи будуть такі депутати надійними союзниками партії влади? Адже вони йдуть у більшість не за переконаннями, а для того, щоб захисти свій бізнес чи отримати «хлібну» посаду. Ідеологічно ж вони можуть кардинально відрізнятися від своїх колег по більшості. Як вже довела історія, змішана система може зіграти з владою злий жарт. Після виборів 2002 в парламенті провладна більшість була сформована виключно завдяки депутатам-мажоритарникам. Але вже в грудні 2004 року ці мажоритарники дружно голосують за третій тур на президентських виборах, практично приводячи до влади опозиційного кандидата. Натомість після введення пропорційної системи нинішні опозиціонери дозволили опонентам з ПР двічі (!) сформувати більшість. Спочатку у 2006, коли прем’єром став Віктор Янукович, потім у 2010, коли Партії регіонів вдалося перетягнути на свій бік велику кількість колишніх соратників (причому донедавна ідейних!) Ющенка та Тимошенко.

Ще один неоднозначний пункт – прохідний бар’єр. Він, як відомо, тепер становитиме 5%. Такий відсоток встановлено авторами законопроекту в розрахунку, що до Ради не пройдуть опозиційне ВО «Свобода», помірковано опозиційний УДАР і не матимуть жодних шансів більш дрібні партії, що теоретично могли б набрати до осени 2012 року 3 відсотки. Але так само під загрозою є потрапляння в парламент головних союзників «регіонів» – Комуністичної партії.

Очевидно, ПР розраховувала цим законопроектом за рахунок мажоритарників сформувати більшість самотужки. Більшість, в якій не доведеться домовлятися й давати посади вередливим партнерам. Але відсутність КПУ таки дасться взнаки, адже, наприклад, проштовхнути той же мовний закон буде набагато складніше, бо мажоритарники можуть і не підтримати цей закон через ідеологічні розбіжності. А проплачувати таким от «союзничкам» ще й за голосування гуманітарних законів видається для партії влади ну вже зовсім невигідною справою.

Відміна Конституційної реформи

Тут негативні наслідки настають перш за все для Президента Віктора Януковича. Зробивши по факту себе особою, що одноосібно формує політичний та економічний курс, Віктор Федорович стає персонально відповідальним за всі провальні реформи та невдалі перемовини з геополітичними партнерами. Весь негатив тепер буде виплескуватися саме на нього. Недарма ж рейтинг Януковича за рік втратив більше, ніж за аналогічний період втратили його попередники Леонід Кучма та Віктор Ющенко. А економічна криза тільки підсилює невдоволення, а значить, рейтинг буде падати й надалі: перебуваючи у відрядженні в південних областях – традиційно найбільш лояльних до нової влади, автор цих рядків поспілкувався з людьми і переконався, що курс Банкової у 80% викликає недовіру та несприйняття. Так відбувається навіть на рідному для Президента Донбасі.

Інший негативний для влади наслідок «антиконституційної реформи» – це те, що її було прийнято з порушенням норм законодавства. Правовий нігілізм осіб, які провели операцію під назвою «Відміна конституційної реформи-2004» може підштовхнути до подібних дій нинішніх опонентів Партії регіонів, якщо вони прийдуть до влади. І тоді у них буде повне моральне право вчинити з нинішніми можновладцями так, як вони зараз вчинили і з Тимошенко, і з Конституцією.

Об’єднання Партії регіонів і Сильної України

Ще один удар правляча команда нанесла сама собі шляхом поглинання Партією регіонів Сильної України. Партія влади не просто позбавилась союзника в наступному парламентському скликанні (а СУ стабільно набирала понад 5%), але й налаштувала частину колишнього активу партії різко проти себе. Найсвіжіший приклад – Олександра Кужель.

Більше того, розрахунки на те, що злиття СУ з ПР сприятиме росту рейтингу Партії регіонів, себе не виправдали. Електорат Сильної України в більшості своїй і так не підтримував «регіони», а тепер вже напевне не підтримуватиме, про що свідчать результати соцопитувань. Рейтинг ПР стабільно зменшується, натомість зростає кількість тих, хто не піде на вибори і які у випадку не відміни графи «проти всіх», голосували б проти.

Є ще багато факторів, які тепер змушують владу шукати «5-й кут». Це і пенсійна реформа, і податковий кодекс, і Харківські угоди з Росією, і багато інших чинників. Та вже напевне можна сказати, що влада фактично своїми ж руками поставила собі шах. Залишається питання: чи поставить вона собі таким чином і мат. Чи це буде робитися вже силами опозиції та громадських рухів? Поживемо – побачимо!

Published on 1 December 2011