Віктор РОГ

Придворні імітатори

Те, про що йтиметься нижче, важко окреслити політичними термінами, швидше згодилася б медична освіта в галузі психіатрії і конкретно теми «роздвоєння особистості».

Те, про що йтиметься нижче, важко окреслити політичними термінами, швидше згодилася б медична освіта в галузі психіатрії і конкретно теми «роздвоєння особистості». В листопаді комуністи знову крокували під кривавими шматами вулицями наших міст «до соціалізму, проти буржуазії». Професійному «периноспалу і солодкоїду» з поріділою за останні роки компанією знову хочеться «і рибку з’їсти, і…», і значно всохлий електорат підтягнути, покрасуватися в ролі опозиціонера, майже р-р-революціонера, і покористуватися щедрими благами учасників пропрезидентської парламентської більшості у ВР, та владної в місцевих радах.

На виборах президента в 2010 році Блок лівих та лівоцентристських сил підтримав Віктора Януковича, разом з Партією регіонів увійшов до президентської більшості, взяв участь в побудові «владної вертикалі», а отже і відповідальність за дії чи бездіяльність режиму і наслідки, до яких приводить правління клану олігархів. Проте зростаючі протестні настрої, зумовлені кризовою ситуацією в економіці та неприкритою атрофією будь-яких моральних устоїв у чільників режиму, спонукають червоних блюдолизів хоча би створювати видимість опозиційності з телеекранів та у формі гучних, проте безрезультатних і беззмістовних заяв.

Радикально «борються» з режимом комуністи, то пам’ятник злочинцю Сталіну відновлять, то ОУН-УПА піддадуть остракізму. А як інакше? А що ще? Доля соратника-хабарника Василя Волги є пересторогою для чиновників-комуністів, тож незважаючи на повний «ігнор» Януковичем своїх передвиборчих обіцянок, зокрема і перед комуністами, прогинаються, голосують «як треба», але «марку тримають»…

В лютому 2010 року я написав статтю про природний союз між комуністами та регіоналами, його мету та очікуваний результат, про суть пропагандистської «фількіної грамоти» під претензійною назвою «Платформа практичних заходів від Блоку лівих та лівоцентристських сил» і про те, що за цим послідує. Як у воду дивився. Ось наприклад що обіцяв Янукович Симоненкові з компанією перед другим туром виборів:

«1. Дотримання принципів демократії і боротьби з корупцією

✔ Невідкладне прийняття законодавчих актів щодо проведення референдумів та плебісцитів, що має забезпечити повноцінне застосування цих форм народного волевиявлення на всіх рівнях, прийняття суспільно важливих рішень.

✔ Вдосконалення пропорційної системи виборів до представницьких органів, яка б забезпечувала чесну, відкриту конкуренцію ідеологічних політичних сил.

✔ Відмова від грошової застави при балотуванні громадян на виборні державні посади всіх рівнів, оскільки така застава є фактичним майновим цензом і порушує принцип рівності громадян.

✔ Реформування місцевого й регіонального самоврядування з метою розширення його повноважень та фінансово-економічних можливостей. Переведення управління розвитком територій до компетенції місцевих рад і їхніх виконавчих органів. Розширення доходної бази місцевих бюджетів та ліквідація залежності їх від трансфертів з Державного бюджету. Збільшення частки доходів місцевих бюджетів у зведеному бюджеті до 40%.

✔ Скасування недоторканності депутатів, суддів, державних чиновників усіх рівнів. Відпрацювання системи відсторонення від влади посадовців високого рівня, які скомпрометували себе.

✔ Перехід до системи обрання та відкликання суддів населенням відповідних регіонів.

✔ Деполітизація і департизація Збройних Сил України, прокуратури, СБУ, МВС, інших збройних формувань.

✔ Завершення розслідування та відкритий судовий розгляд резонансних кримінальних справ щодо злочинів проти життя, здоров’я, свобод і гідності громадян, скоєних депутатами та посадовими особами, а також злочинів, пов’язаних з їхньою участю в розкраданні державних коштів і майна, в фінансових аферах

✔ Термінове прийняття комплексної антикорупційної програми, що передбачає:
— затвердження більш суворих вимог для кандидатів на державні посади, які виключають їхній зв’язок з підприємницькою діяльністю і захист корпоративних інтересів при прийнятті управлінських рішень;
— ураження у правах (заборона на зайняття посад, конфіскація майна, скасування пенсійних та інших привілеїв) осіб, причетних до корупційних діянь;
— посилення відповідальності за перевищення службових повноважень та втручання в роботу державних органів;
— встановлення народного контролю над діяльністю посадових осіб, законодавче затвердження порядку їхніх регулярних публічних звітів щодо витрат державного бюджету і бюджетів громад.

2. Забезпечення соціальної справедливості

✔ Визначення в якості першочергового завдання державної політики подолання бідності та поліпшення якості життя громадян. Гарантоване фінансування соціальних статей бюджету. Введення в дію законів про соціальний статус ветеранів війни і праці, дітей війни.

✔ Надання професійним спілкам права законодавчої ініціативи. Законодавче забезпечення повноважень профспілок і трудових колективів у питаннях розподілу прибутку підприємств, здійсненні інвестиційної політики підприємств та політики оплати праці.

✔ Законодавче забезпечення підвищення трудових доходів громадян. Поступове збільшення частки зарплати в структурі собівартості продукції.

✔ Встановлення розміру мінімальної зарплати, пенсії, допомоги у зв’язку з доглядом за дитиною на рівні не нижче реального прожиткового мінімуму. Забезпечення щоквартальних індексацій соціальних виплат.

✔ Встановлення розміру заробітної плати медичних працівників і вчителів на рівні середньої заробітної плати в промисловості. Надання медичним працівникам і працівникам освіти пільг, передбачених для державних службовців.

✔ Забезпечення захисту прав найманих працівників, впровадження системи персональних штрафів для приватних власників на підприємствах, де порушуються трудові угоди, умови техніки безпеки праці та не дотримуються природоохоронні норми.

✔ Впровадження прогресивної шкали оподатковування доходів, введення прогресивного податку на предмети розкоші.

✔ Забезпечення державного контролю над тарифною політикою органів місцевого самоврядування. Витрати населення на утримання житла не повинні перевищувати 15% від доходів сім’ї.

✔ Забезпечення якісних медичних послуг у державних медичних закладах на безоплатній основі, незалежно від місця проживання громадян.

✔ Нормативне обмеження максимального рівня цін (торговельних надбавок) на товари першої необхідності, ліки та медикаменти.

✔ Встановлення державного контролю над імпортом лікарських препаратів, недопущення їхнього дефіциту. Реалізація державної програми із забезпечення виробництва в Україні найбільш затребуваних населенням ліків.

✔ Розробка та реалізація комплексної програми “Соціальне житло”, мета якої — забезпечення малозабезпечених громадян соціальним житлом на правах довгострокової оренди.

✔ Реформування загальнонаціональної системи охорони навколишнього середовища й захисту людей від наслідків екологічних і техногенних катастроф».

Перепрошую за досить обширне цитування призабутого підписантами документу, але вважаю за доцільне нагадати читачам деякі обіцянки Януковича і дати можливість перевірити, чи хоч якісь практичні натяки робляться для їх виконання.

На питання про реальну місію, реальні дії і реальну позицію (чи позу) придворних червоних імітаторів відповідь дана і, сподіваємось, ніякі технології та окозамилювання не зможуть завадити виборцям дати належну і заслужену оцінку злочинній в минулому і гнилій та продажній сьогодні червоній камарильї та її явним і прихованим господарям вже найближчим часом.

Published on 10 November 2011