Юлій Хвещук

І нехай Європа зачекає…

У червні міністерство юстиції передало законопроект «Про вибори народних депутатів України»

У червні міністерство юстиції передало законопроект «Про вибори народних депутатів України» Венеціанській комісії, Міжнародному фонду виборчих систем (IFES) і Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ для проведення його експертизи. США і ЄС наполягали, щоб Україна дочекалась остаточного спільного рішення. Нарешті стало відомо, що «венеціанці» таки зробили свої висновки. Щоправда, враження від них дещо різні, залежно від того, хто їх переповідає.

У повідомленні прес-служби МЗС – суцільний оптимізм. Висновки дають надію на те, що найближчим часом Україна виконає своє зобов'язання в цій сфері перед Радою Європи. В Україні створена платформа для політичного й професійного діалогу, що передбачає спільну роботу парламентської більшості та опозицій (мабуть, мався на увазі майданчик перед Печерським судом, де тепер постійно відбуваються «діалоги»).

Член Венеціанської комісії Марина Ставнійчук «за посадою» також шукала позитиви. Отож, «венеціанцям» сподобалося те, що Янукович не скористався правом законодавчої ініціативи, а лише рекомендував народним депутатам відповідні напрацювання робочої групи Лавриновича (а міг просто надіслати Герман з пакетом). Це дозволить депутатам самостійно визначатись по питаннях виборчого законодавства (дійсно, кожен самостійно дивитиметься за вказівним помахом руки Чечетова). Потрібно, щоб законопроект викликав довіру і був серйозним фундаментом для легітимності та демократичності майбутніх виборів (так, всі вибори у нас – демократичні, «голосуй – не голосуй, ЦВК все підрахує»). Потрібна й участь в цьому процесі громадських організацій, які опікуються питаннями виборів (безумовно, що за вибори без «волонтерів», невже Табачник їх в аудиторіях даремно дресирує?!).

І ще важливо, що в парламенті є проект Виборчого кодексу і декілька інших «виборчих» законопроектів, це дозволить провести широку депутатську дискусію (мусять ж обранці і поговорити про щось за філіжанкою кави, а не тільки ламати зуби до граніту кросвордів).

Найкращий фахівець з «підрахівництва», голова Комітету Верховної Ради з питань правосуддя, регіонал Сергій Ківалов щодо самого вибору виборчої системи з величезною гідністю нагадав, що це є суверенним правом кожної держави. Змішана виборча система була використана на виборах до Бундестагу, до нижньої палати Парламенту ФРН, застосовувалася в Італії, Угорщині і тепер застосовується у Великій Британії. Так, варто орієнтуватися на традиції класичного британського парламентаризму (ще б якось їхнє почуття відповідальності та чесні прищепити нашим обранцям – та не все одразу).

Він також пишався, що до затвердження висновку безліч пропозицій вже була врахована. Зокрема, це стосується: публікації усіх рішень окружних виборчих комісій на офіційному сайті в Інтернеті; оприлюднення там же всієї інформації, що подається кандидатами в депутати при реєстрації; уточнено критерії розмежування виборчих округів відповідно до адміністративно-територіального устрою держави; знято перешкоди до членства у виборчих комісіях для раніше судимих громадян, окрім тих, які скоїли тяжкі злочини і злочини проти виборчих прав громадян; уточнено порядок розподілу між кандидатами ефірного часу у теле- і радіомовленні за державний рахунок; вилучено вимогу до організацій зарубіжних спостерігачів узгоджувати з ЦВК свої спільні акції, уточнено повноваження офіційних спостерігачів припиняти порушення виборчої процедури виключно дозволеними законом способами; дозвіл офіційним спостерігачам вести кіно- і фотографування на виборчих ділянках обмежено метою виключно зафіксувати порушення; дозволено оплату з рахунків кандидатів раніше виставлених рахунків напередодні дня голосування.

Не були враховані ті зауваження, які прямо суперечили нормам Конституції. Зокрема, це пункт 24, де рекомендується вилучити вимогу до кандидата проживати на території держави протягом останніх 5 років, і пункту 16, яким рекомендується дозволити балотуватися кандидатам, які обвинувачуються у скоєнні злочинів середньої і меншої тяжкості. Та це – вимоги статті 76 Конституції.

Справді, влада просто до тонкощів прагне врахувати найдрібніше зауваження (якось лише повз увагу пройшли попередні висновки комісії про те, що потрібно передбачити повне розкриття інформації про джерела й обсяги фінансування передвиборних кампаній, а також про обсяги й види видатків на кампанії).

Натомість, заступник голови партії «Батьківщина», колишній віце-прем’єр-міністр Григорій Немиря, який брав участь у засіданні Венеціанської комісії, виклав інші деталі. Під час обговорення віце-президент Комітету регіонів ЄС Ван ден Бранде наголосив на неприйнятності того, що зараз відбувається в Україні, коли переслідують лідера найбільшої опозиційної партії, колишнього прем‘єр-міністра Юлію Тимошенко. Він нагадав про жорстку критику з боку Верховного представника ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики Кетрін Ештон щодо необхідності негайного звільнення Тимошенко та інших опозиційних політиків та надання їм повних прав для участі у виборах. Ван ден Бранде також наголосив, що зміни виборчої системи в умовах ігнорування думки опозиції та громадянського суспільства є неприйнятними. Виходячи з такої загальної оцінки київської влади, відповідно оцінили й законопроект «Про переобрання Партії регіонів» (до речі, поданий проект був не тим, який представники Венеціанської комісії вже обговорювали з представниками української влади, і не тим, який було рекомендовано Резолюцією ПАРЄ).

Європейці спробували «розжувати» для регіональних правників і їхнього вождя Лавриновича: ключовим є те, що законодавство має відповідати таким основоположним принципам, як право на вільні вибори та принцип відкритості проведення виборів. Рішення про вибір виборчої системи мусить бути результатом широких і відкритих дискусій у парламенті за участю усіх політичних партій. Повинно відбутись відкрите обговорення запропонованих змін до законодавства, вони повинні отримати широку підтримку (цього, як відомо, не відбулося).

Виборче законодавство не має надавати переваг інтересам однієї політичної партії. Натомість, вибори за змішаною системою, виборчий бар’єр, заборона на участь у виборах виборчих блоків є рішенням правлячої більшості, яке вона зробила в односторонньому порядку і без консультацій з представниками інших політичних партій і громадянського суспільства.

Згідно традицій європейської політичної мови, формулювання були дещо «розлогішими». Та чи зробить відповідні висновки Лавринович і К°? Звісно – ні. «Топ-юрист» має завдання – закон потрібний такий, який базуватиметься на єдиному принципі «влада – це Я», та максимально гарантуватиме збереження формули «влада = ПР». І нехай Європа зачекає…

Published on 17 October 2011