Юлій Хвещук

Путінські Нью-Васюки

Володимир Путін наприкінці вересня заявив, що балотуватиметься на посаду президента наступного року.

Володимир Путін наприкінці вересня заявив, що балотуватиметься на посаду президента наступного року. У разі перемоги, його третій, а, можливо, й четвертий президентські терміни, на відміну від перших двох, триватимуть по шість років. Вочевидь, пасує розповісти громадянам, як бачить їхнє майбутнє новий-старий очільник країни.

І Путін поділився планами - для газети «Ізвєстія». Це вже третя стаття, яку він написав для російськомовної преси з 2009 року, і перша, відколи оголосив про свою участь у президентських виборах. Для таких високих державних діячів, зазвичай, тексти пишуть клерки. Але, судячи зі стилю, чіткості думки та глибини фантазій – цього разу Володимир Володимирович писав самостійно, охоплений щирим натхненням. Отож…

1 січня 2012 року Росія, Білорусь та Казахстан, які зараз утворюють Митний союз, увійдуть у Єдиний економічний простір. Це – наступний крок на шляху, який починався ще від створення СНД. Далі були Союзна держава Росії і Білорусії, Організація Договору про колективну безпеку, Євразійське економічне співтовариство, Митний союз і, нарешті, ЄЕП.

Вже від 1 липня 2011 р. на внутрішніх кордонах трьох країн знятий контроль за пересуванням товарів, що завершило формування єдиної митної території (про те, що в Росію «вимітаються» дешевші продукти з Білорусі та пальне – з Казахстану, не йдеться). Тепер, через ЄЕП, створюється колосальний ринок з більш як 165 млн. споживачів, з уніфікованим законодавством, вільним пересуванням капіталів, послуг і робочої сили. А далі – єдина візова та міграційна політика, ліквідація прикордонного контролю на внутрішніх кордонах. Незабаром до такого чудового утворення долучаться й інші країни, Киргизія з Таджикистаном (не можуть комедійні Равшан і Джумшут вдвох всю Росію «обустроїть»!).

Особливість Митного союзу і ЄЕП - це наявність наддержавних структур. Вже діють близько сорока комісій Митного союзу, наділені значними повноваженнями. В ЄЕП їх буде понад сотня. Створять Колегію з представників держав «трійки», які будуть працювати в якості міжнародних чиновників.

Європейцям знадобилося 40 років, щоб пройти шлях від Європейського об'єднання вугілля і сталі до ЄС. Становлення Митного союзу і ЄЕП йде набагато динамічніше, оскільки враховує досвід ЄС та інших регіональних об'єднань (скромно замовчується те, що європейці інтегрувалися добровільно, демократично, все ретельно зважуючи… А тут все вирішується з імперською нетерплячістю та чекістською наглістю).

Та це ще не все. Наступним кроком стане формування Євразійського економічного союзу. Ні, мова не йде про те, щоб в іншому вигляді відтворити СРСР. Путін пропонує створення наднаціонального об'єднання, здатного стати одним з «полюсів сучасного світу» (поряд з ЄС, США, Китаєм) і виконувати роль «зв'язкового» між Європою та Азіатсько-Тихоокеанським регіоном. Євразійський союз буде формуватися шляхом поступового злиття існуючих Митного союзу, ЄЕП. Не підмінятиме він і СНД. У кожної з цих структур своя роль. Зокрема, СНД займатиметься спільними програмами: у сфері енергетики (це вже прямі фінансові інтереси Путіна), транспорту («Ладу-Калина» потрібно ж комусь продавати), високих технологій (Сколково таки Кремнієву долину закидає наношапками), соціального розвитку. Великі перспективи у гуманітарного співробітництва (як же ж не посилювати контроль Москви в науці, культурі, освіті!), у сфері регулювання ринків праці, трудової міграції (в Росії робітників ой як бракує!). Ідея велична, спрямована на далеку перспективу (якщо на той час Росія сама уникне отримання статусу Західноазіатської провінції Китаю).

Хоча Москва неодноразово запрошувала Україну до Митного союзу, Путін не згадує про неї в своїй статті жодного разу. Відверто. Але всім, хто аж тремтить від бажання затягнути до цього «угруповання» Україну, залишає прозорий натяк. Євразійський союз - це відкритий проект. І Путін готовий кожного, насамперед з-поміж країн СНД, хто прийде (виключно з власної волі), обійняти міцною, дзержинською хваткою.

Далі. Україна побоюється, що у разі тіснішої інтеграції з Росією, це завадить її європейському вибору? Будь-ласка. Ще в 2003 році Росія і ЄС домовилися про формування спільного економічного простору, координації правил економічної діяльності без створення наднаціональних структур. Тепер учасником діалогу з ЄС стане Митний, а в подальшому і Євразійський союз. Виявляється, він будуватиметься як частина Великої Європи (термінологія якась до болю знайома…), об'єднаної єдиними цінностями свободи, демократії та ринкових законів (оскільки для Росії свобода та демократія личать менше, аніж корові сідло, мабуть, Путін хоче, натомість, власні цінності та звичаї прищепити європейцям). Таким чином, входження в Євразійський союз, крім прямих економічних вигод, дозволить кожному з його учасників швидше і на сильніших позиціях (а як же, за нами Москва з ракетами!) інтегруватися в Європу. Впустять, приймуть. Нікуди не дінуться. Це ж елементарно!

Отож, проправивши дві каденції Росією, Путін щиро поділився своїм твердим наміром вже незабаром царювати на усьому пострадянському просторі (Прибалтика і Закавказзя до уваги не беруться, так собі, дрібнота, не здатна усвідомити всіх переваг проживання в кордонах «Євразії» та в умовах «путінократії»). Але ж далі, треба рухатися далі. І наступна мета – це очільник «Великої Євразії», від Атлантики до Тихого океану. Столиця переноситься в Сколково, яке перейменовується в Новий Путінград, або Путінополь, щоб ті тупуваті європейці краще орієнтувалися. А Москва стає Дзержинськом. На честь того, який створив Систему, що дозволяє такому як він, простому ленінградському шлімазеру, пройти на сам верхівку, на Еверест влади!

Маячня? Так. Але людина відверто пише про це. Мабуть, за час протирання кадебістських штанів в НДР, молодий Путін потайки перечитався гітлерівської «Боротьби», де автор гранично відверто виклав свої теоретичні бачення та практичні підходи. А тепер 59-річний чекіст, впевнено крокуючи до діагнозу «старечий маразм», вже бачить себе «Батьком Великої Європи». Ось і дозволяє собі відвертощі в дусі Фюрера ІІІ Рейху. Пора лікуватися.

Published on 10 October 2011