Ярослав Коретчук Директор Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби ім. С.Бандери

Трейко Іван – повстанський отаман та генерал-хорунжий УПА

Народився Трейко Іван Демидович у 1893 р.

Народився Трейко Іван Демидович у 1893 р. (за іншою версією 16 квітня 1898 р.) в с.Старостинці, Київської губернії (сьогодні Погребищенського району Вінницької області). Офіцер царської армії Російської імперії. Після створення Центральної Ради вступає до армії УНР. В 1919 р. сформував повстанський загін, діяльність якого поширювалася на Київщину. Навесні 1921 р. загін Трейка нараховував понад 100 повстанців. Протягом 1921-1922 рр. загін отамана Трейка входив до Північної групи повстанців, командиром якої у січні 1922 р. С.Петлюра призначив полковника Карого-Яворського, якому були підпорядковані ще загони отаманів Заболотного, Богуна, Лиха, Вовка, Біди, Орла та Пугача. В червні-липні 1922 р. загін Трейка зазнає втрат та під натиском Червоної армії відходить у Польщу. У серпні 1922 р. Трейко із загоном повертається в Україну. Однак осінню 1922 р. повстанчий рух в Україні під натиском Червоної Армії та голоду пішов на спад. В 1923 р. Трейка призначено командиром Київської повстанської групи, створеної поряд із Волинською та Подільською групами за рішенням еміграційного керівництва УНР. Уже літом 1923 р. була здійснена остання спроба підняти всезагальне повстання. Тоді з Польщі на Поділля виступила група отаманів Трейка і Грищенка. Однак реалізувати цей план не вдалося.

«Його способи боротьби з червоними були оригінальні, відмінні від тактики інших отаманів, - засвідчував сотник Армії УНР Яків Гальчевський. – Іван Трейко був для червоних несхопний тому, що на терені кількох повітів (Сквира, Тараща, Біла Церква) мав велику конспіративну сітку. Збере своїх людей, зробить, було, напад на якийсь комуністичний об’єкт, своїх козаків розпустить, а червоні попадають у порожнечу, шукаючи відділу отамана Трейка. Коли все перетреться, небезпека минеться, подія призабувається, то Трейко, було, знов вибирає місце удару, хитро реалізуючи задум. Своїх довірених козаків мав Трейко до 20. Були це люди відважні й добре озброєні. Козаків, якими послуговувався додатково й які могли бути вночі на повстанчій роботі, а вдень гречку сіяли, було кілька соток. Така тактика зробила Трейка на Київщині дуже популярним і грізним для комуністів».

Уже в жовтні 1924 р. ГПУ фіксувала в Україні 18 збройних загонів (загальною чисельністю у 130 бійців), 5 з цих загонів визначалися як політичні, в тому числі і загін Трейка. У 1925 р. органи держбезпеки намагалися знищити загін Трейка, сфера дій якого поширювалася на Білоцерківський, Бердичівський та Уманський округи.

Внаслідок переслідувань Трейко переходить в Польщу. Екзильний уряд УНР підвищив його у званні до полковника. В 1925 р. оселився на Рівненщині в с. Самостріли, де створив комітет допомоги емігрантам з України, допомагаючи матеріально й морально. В 1930-х рр. ГПУ здійснило на нього замах, завербувавши жителя с. Самостріли Павла Підстригача. Куля влучила в щелепи і понівечила декілька зубів. У цей же період стає активним членом гетьманського руху Павла Скоропадського. 5 серпня 1941 р. Іван Трейко в м. Рівному оформив договір із Тарасом Бульбою-Боровцем про участь українських гетьманців у лавах УПА «Поліська Січ». В 1942 р. у м.Холм Трейко був заарештований гестапо. Вірогідно за допомогою бувших старшин армії УНР йому вдається вийти на волю.

В 1943 р. працює в адміністративно-вишкільній частині штабу Тараса Бульби-Боровця, як консультант із військових питань отамана. Готувався до повернення на Наддніпрянщину. 19 серпня 1943 р. сотня під командуванням «Дороша» виконуючи наказ командування УПА захопила штаб Бульби-Боровця у с.Бистричі, Людвипольського району Рівненської області. Після захоплення штабу «Поліської Січі», Трейко погодився на співпрацю з УПА, куди переходить з дружиною та сином. Від серпня 1943 р. в УПА, призначений керівником відділу розвідки Штабу Воєнної Округи «Заграва» користуючись псевдонімами «Немо» та «Дибов». Осіню 1943 р. під керівництвом Трейка на хуторі Хвоянка, Сосновського району Рівненської області відбулося три вишколи розвідників та бойовиків СБ. Причина участі Трейка у підготовці кадрів СБ, полягала втому, що розвідницький сектор УПА для здійснення своєї діяльності використовував сітку СБ. 4 липня 1944 р. призначений начальником відділу розвідки Штабу Воєнної Округи «Тютюнник» УПА-Північ, у серпні 1944 р. заступник шефа штабу й начальник розвідки З’єднаних груп «44» УПА-Північ. У 1944 – 1945 рр. постійно рейдує по Рівненщині з кінним почтом у 40 вояків, командував яким «Боєвий». Загинув Трейко у бою з військами НКВД 18 липня 1945 р. в с. Сторожів, Корецького району, Рівненської області. 8 жовтня 1945 р. УГВР присвоїла Івану Трейку звання генерал-хорунжого УПА (посмертно).

Published on 29 September 2011