Валерій Малькін

Наша відповідь викликам сучасності

Українські патріоти знаходяться перед важливим вибором, який визначатиме нашу роль та місце вже в найближчому майбутньому. Більше того – від нашого вибору залежить майбутнє України.

Українські патріоти знаходяться перед важливим вибором, який визначатиме нашу роль та місце вже в найближчому майбутньому. Більше того – від нашого вибору залежить майбутнє України.

Дійсність, сьогодення – це завжди результат боротьби різних потуг – особистостей, колективів, організацій, держав… Сьогоднішній стан справ в Україні та в світі, на жаль, не провіщає нам солодких подарунків від сильних світу цього і свідчить про те, що нашої потуги, нашого центру сили немає. Отже, крім наших добровільних зусиль щодо осмислення реальності та адекватної дії не існує жодних варіантів нашої діяльності.

Не треба бути глибоким аналітиком, щоб зрозуміти, щоб побачити і відчути які із загрозливих тенденцій нависають над нашими головами, над Україною вцілому.

Світ уже не той, що був раніше. Немає єдиного демократичного Заходу, немає банально деспотичного Сходу. Гряде наступна хвиля кризи. Європейський союз переживає як економічну, так і політичну стагнацію. Якщо раніше центром антивладних виступів була Греція, то події серпня 2011 року показали, що від дестабілізації не застрахована навіть Велика Британія. Все більше чути про коаліцію Росії, Німеччини та Франції у питаннях військової та енергетичної співпраці. Така взаємодія має довготривалі наслідки, витоки яких ми спостерігаємо на прикладі подій у Білорусі, де за короткий проміжок вдалося розхитати економіку країни та її державні устої. Вашингтон на даному відрізку часу також зайнятий проблемами власного державного боргу, розміри якого загрожують США дефолтом, а всьому світові – падінням ринків. Країни арабського світу в силу свого географічного розташування та природних багатств уже відчули ці всі тенденції на собі. Як показує офіційна позиція Росії на події в Лівії, об’єднавчим моментом країн є не суперечки часів холодної війни, а конкретні інтереси – ціни на паливо, харчі тощо. Усі гравці світової політики стали дуже прагматичними, аналізуючи власні інтереси, можливості до їх захисту та можливих союзників.

У світлі таких тенденцій, мати надію на те, що «хай світ вирує, а моя хата скраю», що нас ці процеси не зачеплять – самообман та ілюзія, яка може дуже дорого нам коштувати.

Ми бачимо як визріває напруга в Україні. А для неї є як внутрішні чинники, так і зацікавлені зовнішні гравці, які не гребують жодними методами. Яскравий приклад – події 9 травня у Львові, які підсилюють вигідні для суперників міфи, роз’єднують суспільство. Досить поглянути на репортажі російських каналів, тиражовані на весь світ російськими інформагенціями, щоб зрозуміти хто найбільше виграв від масових зіткнень у місті Лева.

Щоб зрозуміти логіку подій, динаміки політичного часу та нашого місця, треба вийти за межі звичного, усталеного погляду на світ та способу дії. Більше того, на мою думку, теперішні наші методи діяльності роблять нас прогнозованими, дозволяють маніпулювати нами проти наших інтересів, навіть використовувати нас самих для розвалу України.

То що ж робити? Що протиставити нам викликам сучасності? І хто це має робити? Нижче - спроба дати відповіді на ці «одвічні питання», закликаючи до важливої для всіх нас дискусії.

По-перше, протистояти викликам можна лише творенням власного. З системою можна боротися тільки власною системою. Протидія без альтернативи лише додає сили маятнику, розгойдує гойдалку, яка обов’язково повернеться ще більшим ударом проти нас.

По-друге, опиратися у цьому творенні ми можемо лише на власні сили. Нікому не вигідно щоб ми ставали сильніші, а подбати про себе можемо лише самі.

По-третє, необхідно класти в основу нашої результативності та успішності глибину та ретельність роботи. Ми не можемо собі дозволити бути поверховими у формулюванні ідей та принципів, якими керуємося, тим паче, взагалі керуватися лише нестратегічним баченням поточної ситуації. Ми не можемо необдумано та вгадуючи вибирати методи та способи роботи. Ми не маємо права вкотре влазити у створені іншими персонажами швидкоплинні проекти, які обіцяють великі дивіденди, але несуть лише розчарування, втрачений час та можливості.

Отже, ми повинні переглянути самих себе, переосмислити свої погляди та уявлення про світ. Обрати нові та більш ефективні методи роботи.

У процесі роботи над проблемами нашого руху, було внесено ряд пропозицій щодо подальшої діяльності. Ми поділились результатом наших відчуттів, наших розмірковувань, аналізу власного досвіду. Розроблено декілька візі їй розгортання усього руху, про що варто говорити детальніше та окремо.

Ми сподіваємося, що наша розмова хоча й не дасть відповіді на всі питання, але сформує напрямок пошуку відповідей на ці питання та дозволить нам об’єднатися не з примусу, не через те, що так історично склалося, а завдяки осмисленому та добровільному рішенню. Ми будемо раді відповісти щодо усіх аспектів нашого бачення дії, послухати ваші зауваження та пропозиції та спільно приступати до чину.

Наш шлях – це творення власного центру сили.

Наш шлях – це принциповість і послідовність понад тимчасову кон’юнктуру.

Наш шлях – це осмислений, відповідальний та діяльний вибір кожного.

Published on 29 August 2011