Любов Іванюк

«СХІД» і «ЗАХІД» - це тільки географічні назви…

Національно-визвольна боротьба українського народу – це одна із трагічних сторінок нашої історії, а висвітлення багатьох подій минулого й досі не вийшло за рамки облудної московської комуністичної колонізаторської ідеології.

Національно-визвольна боротьба українського народу – це одна із трагічних сторінок нашої історії, а висвітлення багатьох подій минулого й досі не вийшло за рамки облудної московської комуністичної колонізаторської ідеології. Нажаль, на сьогоднішній день ми не маємо об’єктивного дослідження і праць про ті події та про згубний вплив Польщі, фашистської Німеччини та комуністичної Росії на подальшу долю української нації.

Та поки наші «історики» мовчать, пропагують правдиву історію люди, яким не байдуже, що відбувалось в нашому краї, люди, яких гнітять образи комуністичних ідеологів, люди, які розуміють, що не знаючи минулого, ми не зможемо збудувати гідне майбутнє наступним поколінням.

До когорти таких людей належить архієпископ Харківський і Полтавський УАПЦ Ігор Ісіченко, який очолюючи єпархіальну прощу до Зарваниці, приурочену 70-ти річчю входження Харківсько-Полтавської єпархії до складу УАПЦ, вважав за необхідне побувати вкотре на малій батьківщині Провідника ОУН Степана Бандери в Старому Угринові, щоб зміцнити у своїх прихожан почуття загальнонаціональної єдності, пошани до нашого спільного минулого, до історії визвольної боротьби. В рамках заходу 15 серпня вони відвідали місця, пов’язані із родиною Бандер в Старому Угринові. Першою зупинкою урочистої ходи була місцева церква «В’їзду Господнього в Ієрусалим», настоятелем якої з 1913 по 1933 роки був о. Андрій Бандера. Групою духовенства на чолі із архієпископом Ігорем Ісіченком було здійснено покладання квітів до меморіальної дошки із зображенням о. Андрія, що знаходиться на стіні церкви. Тут же, спільно з настоятелем церкви о. Ярославом Мельничуком, було відправлено поминальне Богослужіння за упокій Степана Бандери та його родини. Ще одним пунктом ходи прочан був місцевий цвинтар, де на даний час знаходяться могили рідних Степана: дідуся з бабусею по лінії матері (о. Володимир Глодзінський та Катерина з дому Кушлик), матері і сестри Мирослави, а також сестер Марти та Оксани.

Слід зазначити, що участь у заході взяв історик, дослідник із Харківщини п. В’ячеслав Труш, який вивчає питання національно-визвольної боротьби на теренах Харківщини. У супроводі завідувача музею Степана Лесіва учасники заходу прибули до меморіального комплексу, де ними було покладено квіти до підніжжя пам’ятника Провідника. Архієпископ Харківсько-Полтавської єпархії зачитав поминальну молитву і у короткому виступі наголосив на значимості даної постаті у формуванні української державності в ХХ столітті.

На завершення урочистої ходи усіх чекала цікава та пізнавальна екскурсія в стінах музею. Скорбота та біль на обличчях екскурсантів змінювались радістю та гордістю за відданих українській ідеї героїв-патріотів.

В рамках заходу відбувся круглий стіл, де обговорювались питання вшанування родини Бандер серед українства у світі, а також Степан Лесів розповів присутнім про проблеми дослідження національно-визвольної боротьби підпілля ОУН та відділів УПА в період 40-50-х років ХХ ст.

Дякуючи працівникам музею, архієпископ Ігор Ісіченко поблагословив усіх на подальшу роботу і зазначив: «Прошу Господнього благословення для всіх фундаторів і працівників Меморіального комплексу Степана Бандери в Старому Угринові». Прощаючись, він додав, що «Схід» і «Захід» - це тільки географічні назви, а народ український був, є і буде завжди єдиним!

Published on 25 August 2011