Геннадій ІВАНУЩЕНКО

Свято в Тарасівці

Тарасівка... Назва поселення не потребує коментарів – одразу зрозуміло, хто там живе. Тарасівок у світі багато. Тільки Вікіпедія нараховує 80 у 22 областях України.

Тарасівка... Назва поселення не потребує коментарів – одразу зрозуміло, хто там живе. Тарасівок у світі багато. Тільки Вікіпедія нараховує 80 у 22 областях України.

Проте за Тарасівку у Великій Британії (графство Дербішир) інформації обмаль. Між тим, ще у 1950-х роках українська громада в Англії придбала тут землю. В документах 50-х років часто фігурує Стрілецький клуб «Січ» у Тарасівці. Пізніше ця мальовнича місцевість стала приймати різноманітні урочистості, зустрічі, табори Спілки Української Молоді, спортивні змагання. Працею і коштом українців (а кожна наша родина тут у різні пожертви щороку вкладає бл. 1000 фунтів) потенціал молодіжного центру зростав. Нині оселя СУМ у Великій Британії «Тарасівка» – це розвинена інфраструктура з господарськими спорудами, технікою, будинками та спортивними майданчиками. У центрі – каплиця імені князів Володимира і Ольги. Чуття єдиної родини помітно у всьому: в символічній могилі борцям за волю України, в спілкуванні кількох поколінь українських громадських діячів, учителів, священиків, інженерів, аудиторів, політиків, адвокатів, лікарів, фахівців інших професій – вихованих СУМом і навіть у рядах тополь – дбайливо посаджених по контуру центральної частини оселі.

Цього року до Тарасівки на Крайовий Здвиг Спілки Української Молоді 2 липня зібралося більше 3 тисяч учасників з усієї Британії. Урочистості відкрив Голова Крайової Управи СУМу Богдан Прихідний. Була відправлена молитва. Виступаючі, звертаючись із привітаннями, відзначали важливу роль молоді в усіх заходах світового українства – поширенні правди про визвольну боротьбу народу та його славних синів: Міхновського, Коновальця, Бандери, вояків армії УНР та УПА, донесенні світу інформації про Голодомор 1932-1933 років, а також відзначення 70-ліття Акту Відновлення Української Держави, проголошеного 30 червня 1941 року у Львові. Та головне – СУМівське виховання не дасть забути своє походження, не дозволить стати перекотиполем на чужій землі, привчить до жертовної праці в ім’я України.

Останні приготування перед підняттям прапора. І в ясне, погоже небо злетіла пісня:

Вгору прапори, слухай наказ:
Де б не прийшлося нам жити,
Більшого щастя немає для нас
Як Україні служити!

Гартуйсь! Гартуйся! Зміно молода!
Гуде земля від нашої ходи!
Солод-солодка у Дніпрі вода
Ми нап'ємось Дніпрової води...

Тут, далеко від України, слова цієї пісні проймають особливо. І недарма... Адже текст гімну СУМ написаний у 1964 році відомим письменником, публіцистом та поетом, уродженцем с. Вовківці Роменського району на Сумщині та учасником підпілля ОУН в рідному краї Леонідом Полтавою. На той час він був головним редактором сумівського журналу "Крилаті". Музику до тексту Л.Полтави "Вгору прапори" уклав П.Білецький. До речі, довгі роки ЦК СУМу очолював теж роменчанин Олекса Калиник.

Так і живе Тарасівка... Вихованням і гартом. Підтриманням українства в душах родин, яких доля закинула далеко від Батьківщини. А ще – такими зустрічами. Зала, де проходив концерт ледве вміщала усіх бажаючих. Понад 40 виступів молодих артистів СУМу нікого не втомили. Навпаки – додали сили, енергії і завзяття. Декламування віршів молодшими, чарівний спів дівчат. А коли задзвеніли шаблі танцювального гурту козаків з Ковентрі, у зливі оплесків вчувалося традиційне сумівське «Гартуйсь!»

Published on 7 July 2011