Віктор РОГ

Одкровення вченого зайди

Виявляється не відійшли в далеке минуле вчення про вищі і нижчі раси.

Виявляється не відійшли в далеке минуле вчення про вищі і нижчі раси. Нещодавно ідейки біснуватого фюрера завзято взявся реанімувати радник очільника уряду України Миколи Азарова, директор Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України Юрій Пахомов.

На міжнародній конференції в Москві він відверто і цинічно заявив, що Україна байдужа до державності і звикла, щоб нею керували. «Коли йдеться про неспроможність України, перш за все, цю неспроможність потрібно віднести до державності… Україна звикла, щоб зверху нею командували», - безапеляційно стверджує Пахомов.

Звичайно, Пахомов, засадничо відкинувши перспективу власновладного і незалежного державного розвитку української нації на своїй землі, чітко визначає й безальтернативного управлінця нашим краєм і нашим людом: «Якби об’єдналися Україна і Росія, а галичанам дали свободу, це було б чудово», - наголошує 83- річний уродженець Пермської області, колишній радник Горбачова, Єльцина, Кравчука, Кучми і Януковича. Отже, Мозамбік, Ангола, Швеція, Гватемала… сотні держав в Європі, Азії, Африці, Америці прагнуть і здатні до самостійного існування, а Україна, бачте, потребує, «щоб нею командували».

І що би там не белькотав наш нинішній президент про незмінність євроінтеграційного курсу, Пахомов впевнений, що «нинішня Європа – це породження пекла» і єдиний вихід для українців – спільне процвітання в московському «раю», де, звичайно ж, для їх блага «зверху ними командуватимуть». І то, «командуватимуть своєрідно», адже за словами «науковця», 70 % українців хотіли б бачити президентом України Петра І, а 20% - Йосипа Сталіна. (Цікаво, на думку пермського «стратега-юберменша», кому припадає решта 10 % - невже «путіномедведєву»?) А що ж для «ефективного менеджера» Януковича залишається?

«Академічні розмірковування» представника «вищої раси командирів і управлінців» мали би зацікавити МВС, прокуратуру і СБУ, але, виглядає сьогодні там угніздилися його вірні апологети і послідовники, тож оптимізму нам додає абсолютна переконаність в тому, що як би не тужилися реаніматори «єдіного отєчєства», фарш назад не перекрутиш, яку би «м’ясорубку» не вигадували кремлівські ляльководи та їхні маріонетки.

Проте проблема не вирішиться автоматично, українофобські метастази самі собою не розсмокчуться, отож замість скорочення і «оптимізації» збройних сил, закладів освіти, інших антисоціальних заходів для порятунку України конче необхідно радикально скорочувати потягнення пахомових та інших паразитів на тілі української нації, котрі шукають і пропагують «центр керування Україною» за її межами. «П’ята колона» пахомових, корнілових, каурових, табачників та їм подібних розпаношилася на нашій землі до того часу, допоки, за визначенням Донцова, «шоста колона», збайдужілих, безпринципних, ледачих і охлялих на це їм дозволятиме. І щоб прийти до такого простого висновку, зовсім не обов’язково носити академічні титули.

Published on 22 June 2011