Юлій Хвещук

Кремльметеоцентр: 22 червня шоу повинно відбутися за будь-якої погоди

Якнайактивніше використавши події у Львові 9 травня

Якнайактивніше використавши події у Львові 9 травня для переорієнтації уваги російських громадян з внутрішніх проблем на звиклих демонізованих „западенських бендер”, та морального згуртування потенційних учасників „Русского міра” в самій Україні, Кремль, напередодні чергового шоу, запланованого у Львові на 22 червня, вирішив ще пометушитися на міжнародній арені. Підготувати світову спільноту до урочистої демонстрації жупела „українського неонацизму”.

Делегація Російської Федерації в Парламентській Асамблеї Ради Європи на черговій сесії ПАРЄ, що розпочнеться в Страсбурзі 20 червня, представить на розгляд проект резолюції „Про протидію проявам неонацизму і правого радикалізму”. Проект буде вказувати на 6 країн, де зберігається проблема неонацизму і „де не переслідують в належному обсязі за вчинення нацистських злочинів”. З-поміж них Естонія, Латвія, Литва, Австрія та Україна є членами Ради Європи, шоста країна – Канада. Керівник московської делегації ПАРЄ, голова комітету Держдуми з міжнародних справ Костянтин Косачов відверто заявив, що під час підготовки проекту резолюції його автори використали, зокрема, і події у Львові 9 травня.

Також під час сесії ПАРЄ буде обговорюватися доповідь „Жити разом в 21 столітті”, яка готувалась за дорученням Генерального секретаря Ради Європи і стосується майбутнього цієї організації в цілому. Косачов заздалегідь невдоволений її змістом, оскільки, на його (?) думку, доповідь є звужена в своїй тематиці. Так, вона зачіпає питання толерантності, міжрелігійного діалогу, расизму, ксенофобії, націоналізму. Але там абсолютно не йдеться про проблему неонацизму. Отож, замість фрака „націоналізму”, незабаром (вочевидь, після 22 червня) українцям запропонують приміряти френч „неонацизму”, пошитий кремлівськими політмодельєрами.

Виникає закономірне питання – а що ж робити 22 червня, насамперед у Львові? З усіх боків нагнітається істерія: „навчимо бендер історії”, „не пропустимо червонопрапорних”, „не дозволимо зірвати „Євро-2012” тощо.

Провокації будуть. І будуть сенсаційні істеричні репортажі у стилі „ви не повірите!” на російських телеканалах. Гучні заяви московського МЗС і тихенькі відмовки українського (можливо). Тому як реагувати на червоні прапори, георгіївські стрічки і гостей зі сходу (близького, українського, чи далекого, московського) – індивідуальна справа кожного. Єдиного рецепту не існує. Хтось може згадати своїх ближніх, замордованих у червні 1941 року „освободітєлямі-39”, і піти погомоніти з непроханими гостями. А можна просто запалити у вікні свічку пам’яті невинних жертв та помолитися за них. Хтось у модному сьогодні стилі може перетворювати з допомогою флеш-мобів чи різнокольорових фарб символи героїзму „освободітєлєй” на пародійних кінематографічних або ж анімаційних персонажів. Хтось, стурбований міжнародним іміджем, туристичною привабливістю та загрозами „Євро-2012” – проводити мобілізаційні кампанії (точніше, демобілізаційні) – аби тільки всі львів’яни в цей день зберігали витримку, трималися осторонь.

Можна все. А потрібно лише одне – пам’ятати. Про те, що незважаючи на офіційну московську істерію стосовно подій у Львові 9 травня, самі ж росіяни посміювалися з невідповідності відзнятих відеоматеріалів та начитаних журналістами текстів. Про те, що незважаючи на значно масштабніші сутички ідеологічних противників в Ірландії, Німеччині, Франції, Італії (та навіть тій ж самій Москві) – кількість бажаючих провідати їх туристів аж ніяк не зменшується. Про те, що попри повномасштабну війну на Кавказі, Олімпійські ігри відбудуться в Сочі.

Потрібно пам’ятати, що Україна повинна рухатися подалі від Москви, але своїм самостійним шляхом. Нам не потрібно шкребтися в європейські двері – ми вже європейці. А повага до нас зі сторони західних сусідів залежить лише від нас самих. Наскільки ми наведемо нарешті порядок у власному домі, наскільки будемо самостійними, впевненими, заможними. Слабких жаліють, поважають лише розумних і сильних. Це правило одвічне як для комунального помешкання, так і для міжнародної спільноти.

Published on 20 June 2011