Юлій Хвещук

Успіх шотландських націоналістів – успіх шотландського народу.

Щоразу, коли націоналісти в котрійсь країні демонструють ідеологічну чіткість, талановиту інформаційну роботу та наполегливу організаційну працю, до них приходять громадські симпатії та політичній успіх. Цього разу це трапилося в Шотландії.

Національний парламент Шотландії було створено в 1999 році, і відтоді ним керували коаліції лейбористів і ліберал-демократів. Нарешті їхні політичні, соціальні, економічні кроки набридли шотландцям, і вони довірили законотворчу владу Національній партії Шотландії (Scottish National Party, SNP). Вперше партії, яка виступає за відділення від Сполученого Королівства, вдалося здобути більшість місць у парламенті.

Шотландська національна партія набрала 69 місць. На другому місці лейбористи, які втратили сім мандатів і одержали 37, далі - консерватори з 15 мандатами. Найбільшим провалом вибори обернулися для ліберал-демократів, які втратили 12 місць і тепер мають тільки п`ятьох депутатів.

Лідер націоналістів Александр Елліот Андерсон Салмонд назвав голосування історичним. Як очікується, в найближчі п`ять років він винесе питання про незалежність Шотландії на всенародний референдум. Зокрема, він заявив: „Жителі Шотландії знову довіряють нам, і ми повинні довіряти людям. Саме тому в це скликання парламенту ми проведемо референдум і довіримо людям Шотландії самим визначати їх конституційне майбутнє”.

Прем`єр-міністр Великої Британії Девід Кемерон привітав Салмонда і його партію із „значною перемогою”, те саме зробив і головний суперник лідера SNP, керівник шотландських лейбористів Єн Грей. Салмонд повідомив журналістам на брифінгу, що він також обговорив з Кемероном, якою він бачить роль Шотландії в найближчі роки. Маючи більшість у парламенті, його партія не має наміру „узурпувати політичне поле” і готова й далі співпрацювати з іншими силами.

Можна потішитися за шотландців і їхніх націоналістів.

Варто пошкодувати, що в українській ситуації кількість різноманітних „тежнаціоналістів” (традиційних, латентних, радикальних, соціальних і ще хто знає яких) не дозволяє українцям вручити владу гідній Націоналістичній Політичній Силі. Оскільки помітити її не вдається.

Published on 16 May 2011