Степан Лесів

Вони боролись за свободу

Конференційний зал Історико-меморіального музею Степана Бандери в Старому Угринові 5 березня 2011 року

Конференційний зал Історико-меморіального музею Степана Бандери в Старому Угринові 5 березня 2011 року приймав численних гостей. Краєзнавці та науковці Калущини, обласного центру, представники молодіжних, громадських та політичних партій, ветеранських організацій були запрошені взяти участь у науково-практичній конференції «Діяльність підпілля ОУН та збройних відділів УПА на теренах сучасної Івано-Франківської області». Ініціаторами проведення щорічної конференції, яка покликана вшанувати пам’ять Героя України, головнокомандувача УПА, генерального секретаря УГВР, Провідника ОУН в Україні – Романа Шухевича, традиційно виступили Історико-меморіальний музей Степана Бандери філія Івано-Франківського музею визвольної боротьби імені Степана Бандери, Староугринівський осередок Конгресу Українських Націоналістів та Староугринівський осередок історико-просвітницького товариства «Меморіал» імені Василя Стуса.

В ході конференції було представлено доповіді, які підготовлені на основі нових досліджень архівів та спогадів учасників визвольних змагань. Прикро, що частина доповідачів не змогли взяти участь у роботі конференції.

Відкрилась конференція виконанням її учасниками Гімну ОУН «Зродились ми великої години» та хвилиною мовчання на пошану пам’яті Романа Шухевича. Завідувач музею Степан Лесів окреслив мету та завдання конференції. З вітальним словом до присутніх звернувся голова Івано-Франківської обласної організації Всеукраїнського історико-просвітницького товариства «Меморіал» імені Василя Стуса п. Степан Каспрук. Він наголосив, зокрема, на актуальності досліджень в архівах України національно-визвольної боротьби за нашу державність в минулому столітті. Вітання від Калуської станиці братства вояків ОУН і УПА Карпатського краю виголосив Антон Мазур. На підтвердження того, що національна ідея поширена серед молоді, зачитав два вірша, які складені школярами.

Практична частина конференції розпочалася із презентації монографії: «Структура підпілля ОУН на теренах Станіславської (тепер Івано-Франківської) області у 1945- 1955роках». Автори: Степан Лесів і Дмитро Проданик (дослідник національно-визвольної доби із Чернівців, особисто не зміг бути присутнім). В монографії представлено впорядковану в хронологічному порядку структуру підпілля ОУН з її керівними ланками в трьох округах: Калуській, Коломийській і Станіславській, які входили організаційно до Карпатського краєвого проводу.

Наступний доповідач Ярослав Коретчук, директор музею визвольної боротьби (м. Івано-Франківськ), темою доповіді обрав: «Використання бронетехніки в УПА». Він наголосив, що хоча відділи УПА були мобільні та використовували партизанську тактику ведення бойових дій, але в певний час для збройних акцій послуговувались трофейною бронетехнікою.

Іван Тимів (викладач історії ВПУ-7, м. Калуш) у своїй доповіді «Джерела з історії національно-визвольного руху на Станіславщині в 1944-46 роках із фондів ЦДАВО України» ґрунтовно описав джерельну базу національно-визвольної боротьби періоду 1944-46 років, яка відбувалась на теренах нашої області та описана в документах архіву.

Провідний науковий співробітник Історико-меморіального музею Степана Бандери Галина Лесів на підставі кримінальних справ, які містяться в архіві обласного управління СБУ, підготувала доповідь: «Охоронці референтури пропаганди Станіславського надрайонного проводу ОУН: Небилович Микола-«Оріх», Гусак Василь-«Короленко» та Юрій Тимчук-«Нечай»», де висвітлено діяльність підпільників у 1949-51 роках, які діяли на теренах Чорного лісу.

Науковий співробітник Історико-меморіального музею Степана Бандери Леся Худик на підставі архівних даних та спогадів односельчан підготувала доповідь: «Станичні ОУН Старого Угринова 1945-1951 років», в якій показала діяльність земляків Степана Бандери в низовій ланці підпілля ОУН. В доповнення до виступу науковця музею Степан Лесів перелічив всіх вихідців із Старого Угринова, які займали відповідальні пости в підпіллі ОУН чи здійснювали командирські функції в УПА.

Ще один науковець музею Любов Іванюк у доповіді «Німі свідки нашої історії» здійснила опис пам’яток національно-визвольної боротьби у с. Бережниця. «Діяльність агентурно-бойових груп на теренах Станіславщини у 1949-1952 роках», їхня роль у ліквідації підпілля ОУН на підставі матеріалів державного Галузевого архіву СБУ (м. Київ) висвітлена у доповіді Степана Лесіва.

Широко та різносторонньо представлена «Джерельна база дослідження діяльності підпілля ОУН на Станіславщині», яка висвітлює дані підпільних матеріалів (звіти, накази, інструкції і т.д.), спогади учасників підпілля, кримінальні справи підпільників, матеріали архівів СБУ, архіви м. Києва (ЦДАВО України та ЦДАГО України), Івано-Франківський обласний архів у доповіді Дмитра Проданика та Степана Лесіва. Ще одна доповідь завідувача музею «Провідники підпіля ОУН із с. Новиця» побудована на кримінальних справах Іллі Василіва-«Гамалії», Миколи Короля-«Максима», Дмитра Паращака-«Козачка» та розкриває діяльність підпілля у Перегінському та Калуському районах у 1944-52 роках.

Після представлення доповідей конференції інформативні довідки подавали гості та запрошені на конференцію. Зокрема, Тарас Федорів ще раз нагадав присутнім про староугринівців у лавах ОУН і УПА. Запрошений Теодозій Король, автор книги «Світ східних галлів» із с. Томашівці змалював приклади героїзму, мужності та стійкості молодих юнаків та дівчат, що діяли в підпіллі у Томашівцях, Перекосах і Протесах у своїй інформативній доповіді «Витоки патріотичного духу галичан».

На завершення роботи конференції були прийняти ряд звернень. Зокрема,

- Звернення до сесії Новицької сільської ради про присвоєння вулиці біля греко-католицької церкви поряд з якою був поранений Ілля Василів-«Гамалія» його імені.

- Звернення до сесії Калуської районної ради про затвердження програми «Реєстру пам’яток Калущини», розробленої працівниками Історико-меморіального музею Степана Бандери.

- Звернення до сесії Калуської районної ради про встановлення пам’ятної дошки Роману Марчаку (обласний провідник ОУН, знищений гестапівцями в Житомирі в березні 1942 року) в Середньому Угринові.

- Звернутись до Калуської міської ради стосовно активізації роботи по спорудженню у м. Калуш пам’ятника Роману Шухевичу.

Завершилась робота конференції виконанням державного гімну України.

Published on 14 March 2011