Cтепан Семенюк

Дякуємо за пораду...

Нещодавно президент Ізраїлю, перебуваючи в Україні, повчав нас, українців, щоб ми не займалися історією, а наукою. Не можна відмовити логіки Президентові, без знання, як говорив пророк Осія, народ погибає. Добре розуміли це ізраїльтяни в сучасних часах, а

Нещодавно президент Ізраїлю, перебуваючи в Україні, повчав нас, українців, щоб ми не займалися історією, а наукою. Не можна відмовити логіки Президентові, без знання, як говорив пророк Осія, народ погибає. Добре розуміли це ізраїльтяни в сучасних часах, адже понад 30% нобелістів становлять власне юдеї, хоч в більшості громадяни інших країн, що однак не змінює правдивості статистики. Зрештою, до нобелівських часів юдеї внесли в світову науку, в тому і історичну, величезний вклад. Перший президент нoвітньої держави Ізраїль, Х. Вайцман (а), був також визначним ученим хіміком, заслуги якого для створення держави Ізраїль незаперечні. Але Х. Вайцман був політиком і сіоністичним діячем і свої наукові досягнення використав для відродження історичної юдейської ідеї: держави Ізраїль (а чи тільки він?) То йому юдеї завдячують декларацію Бальфура (Bоlfoura), яка надала юдеям «право до власного дому». Вся Декларація Незалежності Ізраїлю з 14 травня 1948 року побудована на історичній базі, історичній пам’яті. Чому ми не можемо так само робити як юдеї, брати від юдеїв приклад?

Історія є такою ж наукою, як інші, в розвиток якої юдеї внесли немалий вклад. Згадаймо хоч би Флавія. Де більше бережуть історичну пам’ять, як не в державі Ізраїль, і не лише в Ізраїлі, а скрізь, де проживають чи проживали юдеї. В якому війську солдати присягають, пригадуючи події з перед двох тисяч років? (б) Який народ ще зумів так пов’язати свою історію з релігією, або - історію замінити релігією чи релігію зробити своєю історією? Адже в юдеїв історія і релігія то та сама історія.

То історія, перелита в релігію, зберегла юдеїв як народ через дві тисячі років без власної державності. Недарма Е. Барак сказав, що пам’ять спасає, і в державі Ізраїль добре про це пам’ятають і «...євреї ведуть і знають свій родовід не тільки від Авраама, а ще від Ноя.» (в) А нам кажуть не займатися своєю історією. Не новина, віками нам не можна було вчитися в школах власної історії. (А історії Ізраїлю, як релігії, нас вчили.) Нас вчили історії Росії, Польщі, Румунії, Австро-Угорщини... А Д.Табачник (мабуть добре знаний Президентові Ізраїлю), з волі Москви міністр освіти в Україні, взагалі заперечує нашу історію...

Щодо НАУКИ взагалі, то жодної дискусії бути не може: науки треба здобувати, розробляти, опановувати Треба йти наввипередки зі світом, інакше зійдемо на узбіччя розвитку світової людської спільноти, чого не можна допустити. Лихо в тому, що уряд в Україні не сприяє розвиткові науки, а, як відомо, всі держави в світі підтримують матеріально науку, дотуючи наукові дослідження. Чужа влада, навпаки, зацікавлена в нищенні українських наукових інституцій. Але треба погодитись і прийняти до реалізації пораду: питання науки ставити як святая-святих програми державної політики і нас всіх. Берімо приклад з інших, в тому і з Ізраїлю.

А чи ми, українці, нічого не дали досі світовій науці? Таки дали! А скільки ми дали науці, як донори чужим?! Тому світ не знає про внесок українських вчених в світову науку. Наші наукові досягнення відомі світові як праці, наприклад, російських чи совєтських, що на одне виходить, науковців. Для прикладу: М. Кравчук, С. Корольов.... А чи тільки вони?

Наука не стоїть на місці і задовольнятися досягнутим не можна, наука - то поступ вічний, хто не випереджує, той лишається в тилу на ласку інших. Хотілося б, щоб зрозуміла цю засаду влада в Україні, і українські науковці, а їх у нас таки немало. Побажання? Ні, конечність і вимога національного буття. А історією, своєю історією мусимо займатись, хоч би тому, що віками нам її вихолощували з нашої пам’яті.

Примітки

а) Проф. Хаїм Вейцман нар. в м. Мотол недалеко від Пінська (тепер Білорусія), хімік, студіював в Німеччині, Швейцарії, проживав в Англії,, винахідник синтентичного ацетону (штучного каучуку), що у ті роки для Англії мало величезне стратегічне значення через німецьку блокаду. Дуже цікава деталь. На запитання прем’єра Великобританії Ллойд-Джорджа, чим бритійський уряд має віддячитись йому, Х.Вайцман відповів: «вчиніть щось для мого бідного народу» (подається за мемуарами Л-Джоржа). Наслідком цієї розмови появилась власне Декларація Бальфура (Bolfoura), яку уряд Англії видав 02.11.1917 р., що давала юдеям право повернутись на історичну вітчизну.

б). Йдеться про згадку подій на горі Масада, на якій повстаннці зелоти три роки оборонялись перед римлянами і всі доконали самогубство. Символ юдейського героїзму.

в). В. Щербаківський «Українська праісторія»

Published on 24 January 2011