Володимир ЯВОРСЬКИЙ

Геноцид: суперечки довкола мотивації

Запеклі й виснажливі дискусії щодо голодомору 1932-33 років, які не припиняються в Україні досьогодні, схожі на суперечки глухих. Сторони, здається, не розуміють одна одну, бо кожна вкладає в одні і ті ж терміни різний сенс. Чи не найголовнішим каменем сп

Запеклі й виснажливі дискусії щодо голодомору 1932-33 років, які не припиняються в Україні досьогодні, схожі на суперечки глухих. Сторони, здається, не розуміють одна одну, бо кожна вкладає в одні і ті ж терміни різний сенс. Чи не найголовнішим каменем спотикання є термін «геноцид». Одні вважають, що голодомор був геноцидом українського народу, а інші заперечують це. Гадаю, що розбіжності криються попросту в розширеному і звуженому трактуванні цього терміну і стосуються винятково мотивації злочину, а не факту злочину як такого.

Отож спробуймо розібратися. Термін геноцид означає «злочин, який полягає у вчиненні дій, спрямованих на цілковите або часткове винищення певної національної, етнічної, релігійної чи расової спільноти» (УСЕ, Тека, Київ, 2006).

Що ж відбулося в Україні 1932-33 роках? Беззаперечним і позадискусійним є те, що радянська влада на чолі зі Сталіним свідомо вчинила масове людовбивство селян з метою заволодіння їх власністю – хлібом. Зерно було потрібне владі для закупівлі на Заході промислового обладнання, без якого неможливо було здійснити індустріалізацію СРСР. Отже, якщо триматися звуженого (буквального) трактування терміну «геноцид», то український голодомор начебто не підпадає під це визначення, бо, мовляв, масове людовбивство українських селян було вчинене не з тою, а зовсім іншою, ніж геноцид мотивацією, себто, не тому, що вони українці, а тому що в них був хліб, який треба було відібрати. Якщо ж триматися розширеного трактування, то український голодомор цілком можна і треба назвати геноцидом. Чому? Та тому, що радянська влада вбила голодом мільйони українців (себто, здійснила «часткове винищення певної національної спільноти»), і мотивація, яка спонукала її до цього не має ніякого значення. Себто, голодомор в Україні 1932-33 років був геноцидом українського народу якщо не за мотивацією (хоча є численні непрямі докази, що така мотивація була), то за фактом беззаперечно. Факт же масового людовбивства українців є неспростовний. Отже, винищення українців за те, що вони українці, і винищення українців за те, що вони мали хліб, який треба було відібрати, залишається винищенням українців і нічим іншим, себто злочинами абсолютно тотожними, хоча й різними за мотивацією, а тому український голодомор цілком слушно належить вважати геноцидом.

Published on 21 January 2011