Сергій Бутенко

А чи любов братня?..

В Росії перемогли націоналізм… Нещодавно Путін наказав здолати екстремізм, а доблесні правоохоронці кинулися самовіддано виконувати вказівку свого керманича, "накривши" націоналістів одним махом. І накрили його не десь на Манежній площі, а … в єдиній в Мо

В Росії перемогли націоналізм… Нещодавно Путін наказав здолати екстремізм, а доблесні правоохоронці кинулися самовіддано виконувати вказівку свого керманича, "накривши" націоналістів одним махом. І накрили його не десь на Манежній площі, а … в єдиній в Москві українській бібліотеці.

Поки під Кремлем тисячі росіян у нациському привіті викидають догори руки, путінські борці з екстремізмом шукають брошури про діяльність "Пори" та ОУН- УПА.

Вийшло в кращих традиціях сучасної російської влади: оперативно, а головне показово. Мовляв, ми ж такі – "Страна победителей". Навіщо нам в Москві ті українці та їх бібліотека – "рассадник экстремизма", - обійдемося і без них, у Другій світовій змогли ж перемогти й без українців.

Тенденційні процеси в Росії щодо відношення до України мали б дати привід для роздумів українській влади. Систематичні випади українофобії в Російській Федерації вражають. І це при налагодженні "братніх відносин" з сусідкою за нинішньої влади!

Спочатку заборона Федеральної національно-культурної автономії українців в РФ, потім лицемірна оцінка Путіна щодо ролі українців у перемозі у Другій світовій, а тепер закриття єдиної в Росії української бібліотеки.

З боку керівництва України навряд чи доведеться очікувати адекватної реакції. Хоча можна було б зібрати для братів-росіян чудові зразки літератури з елементами розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Думаю, варто було б конфіскувати з українських магазинів весь наклад творів Дугіна, Калашнікова, вітчизняних "митців" Бузини і Табачника і надіслати його у Москву для того, щоб брати-росіяни дійсно знали який на вигляд "екстремізм".

А у відповідь на закриття Федеральної національно-культурної автономії українців Росії варто було б із братньої любові закрити кілька проросійських організацій в Криму та Одесі, які фінансуються ФСБ. Хоча б для того, щоб заощадити кошти для бюджету Російської Федерації.

На жаль, складається враження, що любов між президентами наших держав зовсім не братня, а якась нетрадиційна. І з огляду на пасивну позицію українського МЗС можна здогадатися, хто у якій ролі.

Published on 28 December 2010